« Нiч яка мiсячна ...»

Ну... и как, как без этой песни?

Написала ... ммм ... некие воспоминания о незабываемых тихих, бархатных, напоеных благодатью и красотой, украинских ночах ...но... убрала всё. Разве можно состязаться с песенным ( который - ниже!) текстом?

Ах, сколько светлой щемящей грусти-печали, неизбывной нежной ласковости, страстного любовного - зоряно-мiсячного - томленья в этой великолепной песне!

«Ніч яка місячна, ясная, зоряна ...»

Слова - М. Старицького.
Музика - народна.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай,

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею

Стелеться в полі туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить;

Ген на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить.

Небо глибоке засіяне зорями,

Що то за божа краса!

Перлами ясними попід тополями

Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що босії ніженьки

Вмочиш в холодну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло — ні вітру, ні хмар...

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай,

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Картины украинской художницы Анны Шевчук.

Всё её художественное творчество проходит под ооочень откровенным знаком самобытного украинского фолк-настроения. Как же хороши, красочны - рiзно-кольорнi - искренни и трогательны - в своих повествованиях - её пoлотна! И искать-то "украшенья"- картины - к песне , повествующей о том, какая ж нiчка - мiсячная, яркая, зоряна (с) - особых трудов не доставило!